Історія туї західної: У лісах і на болотах Північної Америки росте високе дерево, яке аборигени називають «білим кедром». З його деревини,  яка мало піддається гниттю, індіанці робили каное, а з кори - цілющі чаї. Йдеться про одну з найпопулярніших в ландшафтному дизайні України хвойних рослин - тую. З шести її видів найчастіше використовують тую західну (Thuja occidentalis). У назві використано грецьке слово thuo, що означає «жертвувати, обкурювати». Справа в тому, що при горінні гілок поширюється приємний солодкуватий запах, схожий з ароматами, що супроводжували стародавні ритуали жертвоприношень.

У листі туї містяться ефірні олії з характерним сильним камфорним запахом - цінна сировина для парфумерної промисловості. Препарати з використанням туї стимулюють імунну і центральну нервову систему, серцеву діяльність. Туя потрапила до Європи в 30-х роках XVI століття, в числі інших чудасій її доставили з Канади. Небайдужий до ботаніки король Франції Франциск I був здивований життєстійкістю, красою і міцністю смолистої деревини і дещо пишномовно, в дусі того часу, назвав тую «деревом життя». Вона припала «до двору», оскільки її строгі пірамідальні крони якнайкраще вписувалися в алеї і парки, створювані в регулярному стилі. До того ж дерево виявилося дуже пластичним: добре піддавалося стрижці і формуванню, з нього легко створювати топіарні форми (живі скульптури). У садово-парковому ансамблі королівського палацу у Фонтенбло туями засадили великі ділянки землі. Через двісті років добралася вона і до наших широт, поступово просуваючись із заходу на схід. У природних умовах це вічнозелене дерево досягає тридцятиметрової висоти, в культурі воно значно нижче. Зростає туя повільно. У міру зростання форма крони підвидів Smaragd (Смарагд) і Brabant (Брабант) змінюється з вузькою пірамідальної на яйцевидну. Тільки сорт «Columna» зберігає яскраво виражену колоновидність і жадану схожість з тосканським кіпарисом з набором висоти навіть у зрілому віці.

 На сьогоднішній день існує більше 120 садових форм. Для свого саду можна підібрати дерева з кронами на будь-який смак:вузькоколоновидні, пірамідальні, яйцевидні, кулясті і навіть подушковидні, а фігурні обриси отримують за допомогою обрізки. Забарвлення хвої від смарагдово-зеленої до золотистої.

 Вирощування туї західної Туя може рости як на сонячному місці, так і в півтіні, але повною тіні її крона рідшає.

Ґрунт: підходить будь який родючий: торф'янистий, глинистий, сухі супіски, головне - щоб він був добре дренованим. На важких сирих ґрунтах роблять дренаж шаром 15-20 см, на болотах прокладають труби в траншеях. При купівлі та пересадці рослин звертайте увагу на те, щоб земляний ком навколо коренів був збережений. Молоді рослини переносять пересадку легше.

 Висаджуючи рослини групами, між ними витримують відстань від 2 до 5 м, орієнтуючись на розмір майбутніх дерев. Туя колоновидна - 5-10м діаметр крони до 1,5 м. Щорічний приріст у висоту 15 см, завширшки 5 см. У алеях туї зазвичай садять в 4 метрах одну від іншої.

 Підгодовують рослини навесні. Зазвичай для цього використовують комплексні добрива з мікроелементами, з розрахунку 50-60 г/м2. Якщо при посадці було внесено повне мінеральне добриво, першу підгодівлю проводять тільки через два роки. Пишна хвоя туї випаровує багато вологи, тому не можна допускати пересихання ґрунту, в тому числі і восени. У перший після посадки місяць її поливають один раз на тиждень (10-50 л на саджанець залежно від його розміру), крім того, обов'язково зрошують крону. Завдяки дощування не просто змивається пил: розкриваються пори листків, рослині стає легше дихати, відповідно інтенсивніше протікають всі фізиологічні процеси.

 Протягом вегетаційного періоду ґрунт розпушують на глибину 8-10 см (у туї поверхнева коренева система).

Зимостійкість морозостійкість: Всі туї західні цілком зимостійкі. Однак гілки високо рослих дерев бажано злегка стягнути шпагатом, щоб їх крони не розламувались під вагою мокрого снігу.

 Посадка туї західної Яму копають в 2-3 рази більше кореневої грудки рослини і засипають сумішшю землі з чорноземом, старим компостом, торфом або іншим більш родючим ґрунтом. На важких і сирих ґрунтах потрібно зробити дренаж з битої цегли, великої гальки, щебеню шаром 20-30 см. Поживна суміш для посадки складається з торфу, піску і землі, в якому росло дерево, у співвідношенні 2: 2: 1. При посадці навесні і в першій половині літа в субстрат домішують 150-200 г комплексних добрив («Кеміра- універсал», «нітроамофоски»). Якщо посадка проводиться у другій половині літа або восени додають 200-25О г суперфосфату. Я дотримуюся думки, що якщо туя до 1м - добрива додаємо, якщо більше - ні. Коренева шийка повинна знаходитися на рівні ґрунту, а нижні пагони не повинні торкатися землі або мульчі.

Кореневий ком встановлюється на поживну суміш таким чином, щоб коренева шийка саджанця перебувала на рівні ґрунту. Коріння засипаються сумішшю і поступово утрамбовуються, потім саджанець рясно поливають. Після посадки пристовбурні кола необхідно замульчувати шаром 10 см. Мульча запобігає втраті вологи, перегрів ґрунту влітку і переохолодження взимку, не дає розростатися бур'янам. Крім того мульча, розкладаючись, дає харчування корінню, оберігає коріння від холоду взимку і не дає ущільнюватися ґрунту. Для мульчування підходять: вологий торф, подрібнена кора хвойних рослин, листовий перегній, садовий компост і т.д

У спекотну суху погоду рослина після посадки притіняють від яскравого сонця мішковиною або крафт-папером, у другій половині дня проводять дощування крони. У перший місяць полив проводять щотижня, рясно. При нестачі води крона рідшає, молоді пагони в'януть.

У рік посадки (якщо рослина посаджено навесні або в першій половині літа) у вересні рослини підживлюють фосфорно-калійними добривами. У наступні роки ранньою весною дають суху підгодівлю Кеміра- універсал або добрива для хвойних з розрахунку 120-150 г м2 пристовбурного кола. Другу підгодівлю роблять тими ж добривами через 14-20 днів. Восени підгодовують суперфосфатом (70-100 г м2) і сульфатом калію (40-50 г м2). Протягом вегетаційного періоду проводять неглибоке розпушування, мульчування. При необхідності навесні проводять санітарну обрізку, в середині червня - стрижку, не більше 1/3 довжини пагона.

 Купівля / продаж туї західної колоновидної

Якщо ви не фахівець по посадці туй і робите це в перший раз - візьміть невисокі саджанці - до 180 см. За посадженим двометровим «пацієнтом» потрібен постійний стаціонарний догляд. Якщо «ми пацієнта втрачаємо» операція з «реанімації» посадки обійдеться дешевше. Для посадки краще вибрати українську тую, зростаючу у відкритому ґрунті кілька років, доставлену відповідальними людьми з упакованим в мішковину і перетягненим шпагатом щільним, не розвалившимся комом. Якщо ви вибрали витончену імпортну тую в контейнері, то переконаєтеся відповідно висоти рослини і розміру коренів (це можна визначити по присутності свіжих, світло-бронзових коренів в отворах дна горщика).

 Хвороби та шкідники туї

Найчастіше на Туї можна зустріти наступні хвороби та шкідників:

 1. Бурі пагони. Це грибкове захворювання, яке проявляється вже ранньою весною пожовтінням окремих лусочок. Пізніше вся гілка буріє і відмирає. Уражені пагони необхідно відразу вирізати. Рослина регулярно підгодовують і підсипають вапняком. Кожні 2 тижні з липня по жовтень обприскують 0,2% -им розчином фундазола.

2. Туєва  псевдощитівка. На місцях проживання утворюються жовті плями, заражені рослини набувають хлоротичного вигляду. Для знищення застосовують Актелік, антіо, рогор або карбофос.

 3. Туєва попелиця. Попелиці сіро-коричневі, покриті легкою сріблясто-білою воскової пилом. Хвоя уражених рослин жовтіє і опадає. Проти неї застосовують антіо, рогор або карбофос.

 4. Всихання пагонів, гілок, що виражається в пожовтінні та опаданні листя, побуріням молодого приросту (починаючи з весни систематично обприскують мідьскладовими препаратами або цинебом). Пожовтіння і побуріння верхівок свідчить про те, що порушений доступ поживних речовин від коренів до крони рослини.

Можливі причини:

1. Замокання коренів у разі високого стояння ґрунтових вод.

2. Трахеомікоз або фузаріоз коренів, що викликається ґрунтовими грибами. Заходи боротьби: обприскування крони і полив під корінь 0,2% розчином фундазола або іншим фунгіцидом (ХОМ, Абіга-Пік, картоцід). Корисна також одночасна обробка цирконом, який підвищує опірність грибним інфекціям.

Підгодовувати більше не треба, та й взагалі в рік посадки краще підгодівлі не робити так як багато рослин надходять у продаж з європейських розплідників перегодованими «наркоманами». Вигін рослин в європейських розплідниках виробляється в критих приміщеннях із застосуванням стимуляторів росту, тому тую краще купувати місцевого (українського) виробництва з комом землі або в контейнері. До речі, якщо вносили надмірну кількість добрив при посадці, це теж може стати причиною опіків коренів і пожовтіння верхівок. З цієї ж причини викидаються дрібні салатові зав'язі, а через місяць вони перетворюються в одерев’янілі шишечки 0.5 - 1 см в діаметрі. Ці зав'язі терміново потрібно видаляти. Інакше рослина «рихліє» і втрачає сили на розмноження. Якщо посадки вироблялися навесні або на початку літа, то укриття на зиму не потрібно. Хворіють, як правило недоглянуті рослини. Не нехтуйте регулярними обробками інсектецидами та фунгіцидами.

Морозостійкість виду.

Молоді гілки взимку краще підвязати синтетичним джгутом замотати до стовбура, щоб вони не зламалися під вагою снігу. А для карликових порід, як ось наприклад Даніка можна спорудити такий собі шалашик, і вже по ньому легкий шар тонкого спанбонду або мішковини. Але і це варто робити тільки на перші зимівлі, потім, коли деревце стане вище, і не йтиме під сніг, такі запобіжні заходи й зовсім ні до чого

Стрижка туї західної для живоплоту

Для отримання максимальної щільності для Thuja occidentialis обрізка крони обов'язкова. Крім стрижки формованих невисоких огорож (не більше 1/3 довжини пагона) не забувайте про весняне видалення загиблих і поламаних пагонів. Однак туї легко переносять і формування, за допомогою якого можна отримати різні фігурні обриси крони, і є однією з порід для створення різних вертикальних геометричних фігур: кулі на ніжці, спіралі, піраміди, колони. Туї для стриженої огорожі висаджують у 1-2 ряди на відстань 60-90 см між рослинами. У перший рік їм дають можливість для вільного росту і стрижку не проводять. На другий, а іноді й на третій рік підстригають лише кінчики вершинних вертикальних пагонів, викликаючи кущіння. На третій рік в обов'язковому порядку підстригають вершинні пагони і починають формувати бічні сторони, вирізаючи гілки, видатні за межі заданих габаритів. Після того як огорожа досягне бажаної висоти, починають регулярну формуючу безжальну стрижку. Ростуть туї безперервно протягом усього літа, і стригти їх можна неодноразово, але на практиці це роблять не більше трьох разів за сезон IVb-VII (квітень, липень)

Дешевий, але вельми якісний живопліт можна створити з полусортових або диких дешевих туй, куплених розсаднику PROXIMA.